• Головна
  • Сучасна
  • Отоларингологія
  • Вазомоторний риніт - симптоми порушення носового дихання, особливості його перебігу, наслідки та лікування

Вазомоторний риніт - симптоми порушення носового дихання, особливості його перебігу, наслідки та лікування


Вазомоторний риніт являє собою порушення, що виникає в процесі носового дихання, яким зокрема сприяє звуження, що формується в носовій порожнині. Вазомоторний риніт, симптоми якого провокує в зазначеному процесі набухання тканин в носових раковинах, обумовлює також порушення судинного тонусу, а також тонусу судин слизової носової порожнини.

Загальний опис


У деяких випадках розглянуте нами захворювання визначається як вазомоторно-алергічні риносинусопатії або як ангіоневротичного набряку.

Розвитку вазомоторного риніту сприяють такі патологічні стану носової області як викривлення, гребені та шипи, що виникають перегородки, поліпи, аденоїди. Крім цього в якості сприяють розвитку даного захворювання факторів виділяють розладу функції ШКТ і тривале переохолодження організму. В цілому ж захворювання ґрунтується на зміненої реактивності, яку набуває організм, а також на тих розладів, які виникають в роботі ендокринної та нейровегетативних систем. Сюди ж зараховують иммуновегетативная дистонія і судинний невроз, переважні прояви яких зазначаються безпосередньо в області носа.

Через актуальність перелічених факторів впливу, слизова носа реагує вкрай неадекватно навіть в тих ситуаціях, в яких на неї чиниться звичайне фізіологічне роздратування. Крім того, в числі факторів розвитку вазомоторного риніту також виділяють і тривалість прийому носових судинозвужувальних крапель, які надають в цьому напрямку значний вплив на носову порожнину.

Вазомоторний риніт: основні різновиди




Клініка вазомоторного риніту відповідає двом основним його форм. До них зокрема відносяться нейровегетативна форма і форма алергічна. Крім цього відзначається наступний поділ:

  • Вазомоторний риніт, симптоми якого стають основою для виділення таких форм як гіперсекреторная, вазомоторна, а також комбінована форма. Відповідно, конкретика визначається виходячи зі ступеня вираженості симптоматики.
  • Вазомоторний риніт, основні форми якого визначаються виходячи з загальної тривалості захворювання. Тут зокрема виділяють сезонний вазомоторний риніт, а також вазомоторний постійний риніт.
  • Вазомоторний риніт, у визначенні різновидів форм якого відштовхуються від особливостей перебігу. Таким чином, виділяють гострий вазомоторний риніт і вазомоторний підгострий риніт. Крім цього актуальною може бути така форма захворювання, як хронічний вазомоторний риніт.

Вазомоторний риніт: симптоми



Вазомоторний риніт у перших своїх ознаках, як правило, проявляється серед дітей, вік яких складає більше 6-7 років. Основні його симптоми, причому як в нейровегетативной, так і в алергічній формі, полягають у таких проявах як слабкість і підвищена стомлюваність, головний біль і порушення сну. Крім цього спостерігається втрата апетиту і загальне погіршення пам'яті.

Зважаючи на порушення, яке формується в носовому диханні, погіршується і вентиляція легенів, що, в свою чергу, провокує порушення кровообігу в серцево-судинній системі і в головному мозку. Вже під впливом перерахованих негативних впливів на організм виникає підсилення в функціональних розладах, що стосуються роботи нервової системи.

Порушення носового дихання супроводжується також характерним сверблячкою, що виникають в носі, а також нападами чхання при рясної ринорее (постійне виділення з носа в значній кількості водянистої слизу). Також відмічається підвищена пітливість і сльозотеча, парестезії, почервоніння повік та обличчя. Завершення гострих нападів супроводжує нормалізація кольору слизової, однак характерна набряклість при цьому може в деяких ділянках все зберігатися.

Нежить при вазомоторний риніті відповідає певній циклічності, її порушення при цьому може бути викликано подразниками надзвичайного масштабу (нервове напруження, холод).

Міжнападний період характеризується збереженням симптоматики, актуальною для порушення носового дихання. Відповідно, виділяють властиві цьому станом прояви, такі як підвищена стомлюваність, тахікардія, порушення сну, гипосмия, падіння слуху і головний біль (приступообразного типу), що виникла в результаті спазмів у судинах мозку.

Діагностування вазомоторного риніту



Уточнення вазомоторного риніту та його форми зокрема проводиться за допомогою дослідження крові. У цьому разі виявлення в крові, як, власне, і в носовій слизу, еозинофілів, дозволяє стверджувати про актуальність алергічної форми захворювання. Вона ж, у свою чергу, нерідко поєднується з патологією бронхолегеневої області, тобто, з бронхіальною астмою або з астматичним бронхітом.

Примітно, що вазомоторний риніт вкрай рідко можна зустріти серед новонароджених і грудних дітей, а також дітей раннього віку. Це пояснюється недорозвиненістю кавернозної тканини у них в ділянці носових раковин.

Вазомоторний риніт: ускладнення



Враховуючи те, що вазомоторний риніт провокує порушення носового дихання, він, таким чином, призводить до порушення аерації в порожнині носа, а також до аерації придаткових пазух. Ця особливість часто призводить до патології у вигляді гострого гаймориту, він же, за підсумками неправильно проведеного лікування, згодом стає хронічним.

Крім цього, пацієнти, у яких встановлено діагноз вазомоторний риніт, просто змушені дихати не фізіологічне, а за допомогою рота. Таке дихання провокує надмірне роздратування ротогортаноглотки, що формується під впливом потоків повітря. Зважаючи цієї причини згодом може розвинутися ангіна, хронічний ларингіт або фарингіт. Крім того, це також може погіршувати перебіг хронічної форми тонзиліту.

Вазомоторний риніт: лікування



Досить часто медична практика вказує на рекомендації з боку фахівців до хірургічного втручання, яке виступає в якості способу для усунення вазомоторного риніту. Процедура, про яку йде мова, називається септопластика, що передбачає корекцію викривленої носової перегородки.

Між тим, важливим тут є той факт, що рівні носові перегородки відсутні в принципі і єдине, що може відрізняти їх в цілому один від одного - це відмінність у ступені вираженості девіації (відхилення рівня від загальної норми). Більше того, подібне втручання потрібно дуже в рідкісних випадках, наприклад, у ситуації з посттравматичної вираженою деформацією, так і те, категорія пацієнтів з такого роду патологією визначена незначним відсотковим співвідношенням.

В основному механізм, дія якого провокує порушення в носовому диханні, безпосередньо пов'язаний судинної нейровегетативно-м'язової дисоціацією, яка актуальна для слизової носа. Через неї відбувається надлишкове кровонаповнення судин в слизовій, а це, в свою чергу, призводить до закладеності носа і до характерного набряку. До подразнення нервових закінчень, за рахунок яких виникають певні імпульси, які розширюють судини, що призводить не що інше, як інфекція. При цьому зазначається її глибоке проникнення в слизову оболонку в області дихальних шляхів, що формує морфофункціональні їх порушення, а також спотворення, що виникають на рівні місцевого імунітету у вигляді алергії.

Враховуючи ці особливості, лікування вазомоторного риніту передбачає необхідність санації слизової носа з наступним її відновленням. При цьому важливо зазначити, що самостійне використання медпрепаратів виключає цю можливість. Між тим, санація, вироблена мелкодиспенсерным зрошенням слизової в комплексі з частинками мінералів, дозволяє вирішити це питання на адекватному рівні. Використання ж в якості додаткової міри фотодинамічної терапії призводить до відновленню слизової, а застосування органотерапевтичного дозволяє посилити лимфоток, за рахунок чого згодом спостерігається нормалізація місцевого імунітету.

Саме перерахований комплекс заходів у переважній більшості випадків дозволяє повністю вилікувати вазомоторний риніт, виключивши тим самим необхідність оперативного втручання для цього.

Хворі, у яких вазомоторний риніт проявляється в нейровегетативной формі, додатково потребують спостереження та необхідному лікуванні, визначеним невропатологом.

При наявності таких симптомів слід якомога раніше, звернутися до отоларинголога (Лора), який зробить відповідну діагностику, а також визначить адекватне лікування для усунення захворювання.

Якщо Ви вважаєте, що у вас Вазомоторний риніт і характерні для цього захворювання симптоми, то вам допоможе лікар оториноларинголог (або невролог).

Також пропонуємо скористатися нашим сервісом діагностики захворювань онлайн, який на основі введених симптомів підбирає ймовірні захворювання.

Інші статті по Отоларингології: