• Головна
  • Сучасна
  • Неврологія
  • Аутизм - симптоми проявів у різних вікових групах, діагностування, лікування аутизму

Аутизм - симптоми проявів у різних вікових групах, діагностування, лікування аутизму


Аутизм є такого типу вродженим захворюванням, основні прояви якої зводяться до виникнення у дитини труднощів у спробах спілкування з оточуючими його людьми. Аутизм, симптоми якого також полягають у нездатності вираження власних емоцій і в нездатності їх розуміння по відношенню до інших людей, супроводжується труднощами розмовної мови і в деяких випадках зниженням інтелектуальних здібностей.

Загальний опис


Актуальне при цій хворобі розлад виникає через неможливість злагодженої роботи різних частин мозку. Більшість людей, у яких поставлено діагноз аутизм, ( діагностований у дорослих або дітей), проблеми, пов'язані з організацією адекватних взаємин з оточуючими людьми будуть присутні завжди. Між тим, діагностування аутизму в межах ранній стадії його прояви у хворого, а також подальше лікування - все це дозволяє все більшій кількості людей поступово реалізувати власний потенціал.

Захворювання має тенденцією до появи його до певного типу сім'ях, на підставі чого є припущення про можливе спадкування аутизму. На даний момент проводиться вивчення питання, що стосується виявлення конкретних генів, що відповідають за успадкування цього захворювання.

У суспільстві є припущення, що до аутизму може призвести вакцинація дітей, зокрема, використовувана в щеплення від свинки, краснухи і кору. Однак підтвердження цього факту немає, що перевірялося в рамках деяких досліджень. Більш того, вкрай важливо, щоб всі необхідні види щеплень були зроблені дитині.

Отже, що собою являє аутизм? Симптоми цього захворювання, як ми вже зазначили, проявляються у дітей (це вроджене захворювання) у віці до трьох років. Як правило, батьки починають помічати, що дитина відстає в розвитку, що проявляється в його невміння говорити і вести себе так, як це характерно для дітей у його віці. Можливий і такий варіант розвитку, при якому дитина все-таки починає говорити у віці його однолітків, проте з часом набуті навички поступово втрачаються.

Дитина відстає в розвитку, причому нерідко взагалі не говорить нічого, від цього може створюватися враження про його глухоту. При перевірці слуху підтверджується відсутність такого роду відхилення. Також при аутизмі хворий використовує надлишкове повторення, що стосується певної моделі поведінки, ігор і інтересів. Наприклад, це можуть бути повторення похитування тіла або незрозуміла прихильність по відношенню до деяких предметів. Особливе розлад викликає необхідність зміни звичної в цьому випадку рутини.

Слід зауважити, що «типового» поведінки у хворих аутизмам не існує, а тому узагальнення і створення єдиного образу хворого для всіх випадків є неможливим. Люди з аутизмом можуть вести себе по-різному, що визначає конкретна форма цього захворювання в кожному з випадків. Також батьки хворих на аутизм дітей виділяють таку їх особливість, як уникнення ними зорового контакту, а також перевагу іграм в поодинці.

Інтелектуальний розвиток, який певною мірою змінено з-за аутизму, з цієї причини відповідає у більшості випадків показниками нижче середнього.

Часто в підлітковому віці, діти впадають в депресію, сильно переживаючи це, в особливості, якщо їх інтелект визначається як середній або відповідає показникам вище середнього. Також деякі діти в цей період стикаються з проявами у вигляді нападів, зокрема, епілептичних.

Нагадаємо, що епілепсія є таким розладом нервової системи, при якому виникає ненормальна і вкрай інтенсивна мозкова електрична активність, що і призводить до самого припадкам. Епілепсія може розвинутися в результаті пошкоджень мозку, інфекцій або пухлин, проте, в більшості своїй причин, як таких, немає. Часто хворі даний стан «переростають», після чого припадків більше не з'являється. В інших випадках можливий контроль над нападами, що здійснюється за рахунок використання спеціальних медпрепаратів. Якщо медикаментозне лікування не визначає ефективного результату для хворого, може бути застосоване вже хірургічне втручання.

Повертаючись до питання, що стосується того, хто в більшій мірі схильний до аутизму, відзначимо, насамперед, статистику, яка вказує на те, що з 1000 дітей на 1 дитину припадає цей діагноз, причому це загальна цифра, яка, на жаль, може змінюватись і у великих межах.

Імовірним є те, що спадкова передача захворювання відбувається в межах конкретних сімей. Крім того, якщо у сімейної пари одна дитина страждає від даного захворювання, то і друга дитина, швидше за все, буде страждати від аутизму. Якщо один з батьків хворіє цим захворюванням, ризик, відповідно, також підвищується.

Додатково зазначимо, що ризик розвитку аутизму у чотири рази вищий для хлопчиків, ніж для дівчаток.

Достовірно відомо відсутність зв'язку аутизму з нерозумінням або з поганими взаєминами в сім'ї, тобто, ні батьки дитини, ні він сам у виникненні захворювання не винні. Крім відсутності такого зв'язку та зв'язку з вакциною, спростовується і зв'язок з харчуванням, відповідно, неправильне харчування не може бути причиною виникнення аутизму.

Передбачається, що найбільш ймовірними є комбіновані фактори впливу, при яких поєднуються генетичні фактори і фактори несприятливого зовнішнього впливу (інфекційні захворювання при вагітності, токсичний вплив при вагітності, родові ускладнення тощо).

Аутизм є одним з різновидів психологічних порушень загального типу, його також визначають як аутистичне розлад. Симптоми, якими характеризується аутизм, можуть бути сплутані з різними видами існуючих психологічних порушень, приміром, нерідко відзначається збіг аутизму і синдрому Аспергера. Встановлення діагнозу синдром Аспергера проводиться при наявності спільних з аутизмом рис, але при відсутності спільності з критеріями, аутизму притаманними. Крім цього, на аутизм можуть бути схожі і інші захворювання.

На сьогоднішній день в результаті проведених досліджень можна стверджувати, що виявлення аутизму відбувається значно частіше, ніж це відбувалося раніше. Приміром, раніше деяким дітям ставився діагноз «слабоумство», тепер же, в разі актуальних для тих ситуацій відхилень, діагноз визначається як «аутизм».

Аутизм: симптоми




Враховуючи різницю проявів захворювання у хворих, кожен випадок цього захворювання є унікальним. Незважаючи на це, певні узагальнюючі риси все-таки існують, за рахунок чого і можна припускати актуальність аутизму.

В залежності від віку ознаки цього захворювання проявляються по-своєму, тому має сенс зупинитися на кожній віковій категорії окремо. Зокрема розглянемо ранній аутизм і його симптоми, дитячий аутизм і його симптоми, а також аутизм у дорослих, симптоми якого також характеризуються власними особливостями. Однак перед цим розглянемо загальні ознаки цього захворювання, проявляються вони у кількох основних сферах:

  • Соціальну взаємодію, взаємовідносини. Симптоми аутизму проявляються в наступному:
    • Серйозного типу проблеми, що стосуються невербального спілкування. Наприклад, це може стосуватися звички дивитися в очі, приймати певне положення тіла і вираз обличчя.
    • Відсутність здатності до розвитку дружніх відносин з однолітками.
    • Брак інтересу для поділу з іншими людьми їх захоплень, задоволення або досягнень.
    • Відсутність співпереживання. При аутизмі важко розуміти, що відчувають інші люди, чого б це не стосувалося.
  • Спілкування (вербальне, невербальне). Симптоматика аутизму зводиться до наступного:
    • Хвора дитина набагато пізніше вчиться розмовляти, а то й зовсім не набуває цього вміння. Так, не розмовляє взагалі близько 40% хворих аутизмом.
    • Хворому важко починати розмову. При аутизмі його також важко і продовжувати при вже відбувся початку.
    • Мова використовується стереотипно, з повторами. Хворі аутизмом люди досить часто і з повтором використовують одну фразу (що визначається як ехолалія).
    • Труднощі в розумінні співрозмовників. Приміром, хворі аутизмом можуть не розуміти того, що людина, з якою вони розмовляють, використовує в розмові гумор.
  • Обмеженість інтересів в іграх і в цілому в діяльності. В цьому плані симптоми аутизму проявляються в наступному:
    • Часом дивна концентрація хворого на окремих деталях. Так, наприклад, маленькі діти з аутизмом часто зосереджують свою увагу на деталях іграшки, а не на ній повністю (наприклад, їх цікавить не сама машинка, а лише її колеса тощо);
    • Захоплення, яке полягає у певних темах. Приміром дорослі (як, власне, і старші діти) можуть бути захоплені відеоіграми, номерними знаками авто або картярськими іграми.
    • Стереотипне мислення. Приміром, ляскання в долоні, розгойдування тіла тощо
    • Гостра необхідність в певному режимі і одноманітної діяльності. Наприклад, при аутизмі дитина може їсти хліб лише до того, як з'їсть салат і ніяк не навпаки. Також, наприклад, він може до упору наполягати на тому, щоб прогулянка передбачала дотримання лише по строго визначеним постійному маршруту.

У більшості людей з аутизмом відзначається наявність симптоматики, має схожість з дефіцитом уваги в поєднанні з гіперактивністю. Крім цього, близько 10% аутистів розташовують якимось даром, а також здібностями в тих чи інших областях. У якості останнього може виступати, наприклад, здатність до малювання, запам'ятовування списків, це також можуть бути музичні здібності і т.д.

Найчастіше хворі аутизмом також мають і незвичайним чуттєвим сприйняттям. Наприклад, легкий дотик для них може бути болючим, в той час як сильне стиснення - заспокійливим. У деяких випадках біль і зовсім не відчувається. Не виключається наявність незвичайних захоплень, особливі переваги (в т.ч. і в їжі).

Порядку близько 70% аутистів також має проблеми і зі сном.

Симптоми раннього дитячого аутизму (ознаки захворювання у дітей до 2 років)



В більшості випадків прояви захворювання відзначаються у дітей протягом першого року їх життя. Можуть спостерігатися характерні відмінності поведінки хворого дитини від поведінки ровесників. Відзначаються наступні симптоми:

  • Дитина з аутизмом не дивиться на обличчя батьків, їхні очі;
  • Відсутній прихильність до матері. Так, дитина не плаче, як інші діти, коли вона кудись іде, він їй не посміхається і не тягнеться на ручки;
  • Дитина вкрай рідко посміхається;
  • Відзначається затримка в розвитку мови. Так, до 12 місяців дитина не гулить, не використовує найпростіших слів віком до 16 місяців, віком до 24 місяців не відтворює простих фраз;
  • Відзначається агресивність дитини відносно інших дітей, він не прагне до спілкування з ними і до спільних ігор;
  • Хвора дитина віддає перевагу в грі лише одній іграшці (або окремої її частини), інтерес до інших іграшок відсутній;
  • Можливо неадекватне реагування дитини на подразники, для інших незначні (світло, приглушені звуки тощо), крім цього він може відчувати страх за них.

Між тим важливо зауважити, що такі симптоми зовсім не є винятковими показниками актуальності аутизму, хоча і вимагають певного занепокоєння. А тому уникання дитиною суспільства, його мовчазність, заглибленість у себе - всі ці прояви необхідно обговорити з педіатром.

Дитячий аутизм: симптоми захворювання у віці від 2 до 11 років



Діти з аутизмом в цьому віці все також відчувають актуальну для попереднього періоду симптоматику. Дитина на власне ім'я не висловлюється, в очі не дивиться, любить перебувати в самотності, відсутній інтерес до інших дітей. Крім цього, відзначаються і інші характерні симптоми захворювання:

  • Дитина знає лише кілька слів, може взагалі не розмовляти.
  • Можливо постійне повторення дитиною одного і того ж слова, бесіду він не підтримує.
  • Можливо, знову ж таки, повторення однотипних дій (своєрідних ритуалів), при зміні звичної для себе обстановки у нього виникає сильне занепокоєння.
  • В основному діти з аутизмом з великими зусиллями здобувають навички, для них нові, в шкільному віці у них відсутня здатність до читання або письма.
  • У деяких дітей розвивається інтерес до певного типу діяльності, наприклад, до математики, до музики, малювання і т.д.

Аутизм: симптоми захворювання після 11-річного віку



До віком 11-12 років діти з аутизмом, як правило, освоюють елементарно необхідні в спілкуванні з оточуючими навички, однак і в цьому випадку самотність для них є найбільш кращим, потреба в спілкуванні відсутня.

В період статевого розвитку дитині складніше, ніж іншим підліткам. Можлива агресивність, що виникає стосовно оточення, часті депресії, тривожні розлади, епілептичні припадки.

Аутизм у дорослих: симптоми



У дорослих ознаки аутизму проявляються в залежності від того, як важко в цілому протікає це захворювання. У числі основних симптомів можна виділити наступні:

  • Відсутність жестикуляції, міміки;
  • Відсутність розуміння елементарних прийнятих у спілкуванні правил. Аутист може надто пильно дивитися в очі або, навпаки, уникати зорового контакту з співрозмовником. Він може надто близько підходити або, навпаки, надмірно віддалятися, занадто тихо розмовляти або, навпаки, робити це занадто голосно і пр.
  • Відсутність усвідомлення аутистом особливостей своєї поведінки (що він може цим заподіяти шкоду або образити тощо).
  • Відсутність розуміння емоцій, почуттів, намірів інших людей.
  • Здатність до побудови дружніх чи романтичних відносин практично неможлива.
  • Труднощі у зверненні до кого-небудь (першим).
  • Мізерність словникового запасу, часте повторення одних і тих же фраз, слів.
  • Відсутність інтонацій у промові, схожість особливостей мовлення аутиста з промовою робота.
  • Спокій і впевненість у звичній і рутинної обстановці, надмірне переживання із-за змін в ній і в житті в цілому.
  • Наявність серйозної прихильності відносно певних предметів, звичок, місць. Сильний переляк при перервах.

Протягом аутизму в легкій формі вказує на можливість людини в 20-25-річному віці жити окремо від батьків, у певній незалежності. Зокрема така можливість відкривається в разі достатньої розвиненості розумових здібностей аутиста і сформованих навичок спілкування з оточенням. Часткова незалежність наголошується в кожному третьому випадку.

Більш важкий перебіг захворювання вимагає постійного нагляду за хворим аутизмом з оточуючими, особливо, якщо розмовляти він не вміє і його інтелект визначається нижче середнього.

Діагностування аутизму



Наявність насторожує симптоматики потребує звернення до лікаря, після чого, як правило, збирається лікарська комісія. До її складу входять лікар, психолог/психіатр, невролог, а також інші фахівці. Крім цього у складі комісії можуть бути присутні батьки, вихователь або учителі дитини - інформація з їхнього боку дозволяє більш точно визначити стан дитини виходячи з наявності різних точок спостереження перерахованих осіб.

Діагностика аутизму визначає необхідність у визначенні важливих особливостей, що відрізняють це захворювання від захворювань типу ДЦП та генетичних захворювань, що супроводжуються з розумовою відсталістю та ін.

Лікування аутизму



Методи лікування цього захворювання, на жаль, відсутні, тому стверджувати що-небудь про повне одужання дитини або дорослого неможливо. Між тим, існує і цілий ряд методик, з чиєю допомогою люди з аутизмом можуть не тільки жити самостійно, але і спілкуватися зі своїм оточенням.

Примітно, що чим раніше батьки змогли визначити аутизм у дитини, і чим раніше, відповідно, почалося лікування існуючими методиками, тим краще для нього подальший прогноз, тим вище його шанси на повноцінне життя у суспільстві.

Примітно, що деякі батьки хворих на аутизм дітей дотримуються ідеї про те, що дієта при аутизмі може сприятливо вплинути на основні симптоми аутизму.

Основою для цього служить припущення про те, що кишечник хворих аутизмом не здатний до засвоєння таких білків, як глютен і казеїн. В результаті цього при вилученні продуктів з цими білками дитина, нібито, буде вилікувати від аутизму. Вчені спростували цю ідею, вказуючи на нормальне травлення хворих аутизмом, на підставі чого безглютеиновая дієта нічого не дасть таким дітям, відповідно, не призводячи до покращення стану, ні до вилікування.

Слід враховувати, що нерідко в дитячому віці відзначається ремісія захворювання, за рахунок якої здійснюється зняття діагнозу аутизму як з віднесенням його до розладів аутистичного спектру. Найчастіше це відбувається, знову ж таки, при застосуванні інтенсивної терапії. В цілому на даний момент точних цифр у визначенні одужання вказати не надається можливим, невідібрані вибірки дітям із лікуванням від цього розладу розташовують показниками на цей рахунок у межах 3-25%.

У разі появи симптомів, схожих з симптомами аутизму, необхідно звернутися до педіатра.

Якщо Ви вважаєте, що у вас Аутизм і характерні для цього захворювання симптоми, то вам допоможе лікар педіатр.

Також пропонуємо скористатися нашим сервісом діагностики захворювань онлайн, який на основі введених симптомів підбирає ймовірні захворювання.

Інші статті по Неврології: