Хвороба Крона - симптоми запального захворювання, особливості перебігу та ускладнень, лікування


Хвороба Крона - це захворювання, що характеризується виникненням гранульоматозного запального процесу, в результаті перебігу якого згодом ураження можуть бути піддані ті чи інші відділи кишечника. Хвороба Крона, симптоми якого ми розглянемо в сьогоднішній статті, при зазначеному варіанті течії в основному вражає тонку кишку (її кінцевий відділ). Розвинутися хвороба Крона може у будь-якої людини, навіть абсолютно здорову, причому - незалежно від віку і статі.

Загальний опис


Як вже було зазначено, при хворобі Крона актуально розвиток запального процесу, причому якщо розглядати глобально, то страждає при цьому не тільки кишечник - ураження піддається практично вся система ШКТ, що, відповідно, дає підстави акцентувати увагу на ускладненнях, починаючи від ротової порожнини і закінчуючи анальним отвором. Відмінність хвороби Крона від схожого в перебігу виразкового коліту полягає в тому, що вона супроводжується залученням в запальний процес кожного з шарів у стінці кишки.

Переважно початок запалення зосереджується в рамках клубової кишки, після чого відбувається поширення вже до різних кишковим відділам. Симптоматика гострої форми ілеїт (дане захворювання визначає собою запальний процес в області клубової кишки) практично не відрізняється від симптоматики, властивої гострого аппендициту, і саме з цієї причини пацієнтів нерідко оперують, визначаючи істинний діагноз вже в ході операції.

Слід зауважити, що хвороба Крона є вкрай рідкісною патологією. Початок захворювання, як правило, припадає на вік у межах 20-40 років, хоча не виключається можливість його прояву у дітей. Статистичні дані вказують на те, що чоловіки більшою мірою схильні до цього захворювання.

Хвороба Крона: причини




Виявлення збудника розглянутого нами захворювання поки не було зроблено, хоча саме інфекційний характер хвороби Крона є основним в частині розгляду можливого її походження. Пояснюється це ефективністю лікування, заснованої на застосуванні антибактеріальних препаратів.

Крім цього важлива роль відведена і розладів імунної системи. Справа в тому, що аутоімунні процеси, що супроводжуються виробленням антитіл, що діють проти власних тканин ураженої області (кишечнику), як і недостатньо дієва захисна функція з боку імунної системи - все це служить серйозним фоном для появи і розвитку хвороби Крона.

В якості факторів, що привертають до цього захворювання, виділяють також і наступні варіанти:

  • харчова алергія;
  • раніше перенесена пацієнтом кір;
  • психічне перенапруження, стреси;
  • схильність на рівні спадковості;
  • куріння, наявність інших шкідливих звичок.

Хвороба Крона: симптоми



Основний трійкою симптомів, характерних для хвороби Крона, є: діарея (її хронічний перебіг), біль у животі і втрата ваги. Розглядаючи в цілому це захворювання, зазначимо, що з огляду на можливість ураження ним будь-якого з відділів ШКТ, клініка проявів, властивих хвороби Крона, в свою чергу, може бути більш ніж багатогранною. Як стає зрозуміло, саме локалізація запального процесу і визначає переважну частину супутньої хвороби Крона симптоматики.

Загального типу симптоми цього захворювання виникають на тлі актуальних розладів в роботі імунної системи, а також на тлі інтоксикації. Відповідно до зазначених вище симптомів можна також додати лихоманку, загальне нездужання і слабкість. Лихоманка зокрема нерідко провокується вже гнійними ускладненнями, які утворилися в результаті самої хвороби Крона, температура при ній може досягати 40°C.

З-за порушень в процесах всмоктування вітамінів, поживних речовин, мікроелементів і жовчних кислот тривале запалення кишкових стінок призводить до розвитку порушень в обміні речовин, вже зазначеної втрати ваги і до остеопорозу (який, в свою чергу, супроводжується втратою властивою кісткової тканини міцності). Крім цього в жовчному міхурі починають утворюватися холестеринові камені.

Також зазначена спочатку у вигляді одного з основних симптомів діарея супроводжується появою в калі домішки крові. Стілець, як можна припустити з визначення симптому, рідкий, причому симптоми цей є постійним, досягаючи по частоті виникнення близько трьох-десяти разів на добу. Примітно, що після випорожнення калу біль у животі стає менш інтенсивною.

Розглядаючи характер болю в животі, можна помітити, що вона неинтенсивна, проявляється схваткообразно, в комплексі з такими проявами, як здуття і тяжкість. Нерідко локалізація болю зосереджується в області правого нижнього квадранта живота, що і призводить часто до помилкового залученню їх до болів при апендициті.

Захворюванню властиві і позакишкові прояви, які визначаються конкретними імунологічними розладами. До таких проявів, зокрема, відносяться:

  • сакроілеїт - запальний процес у крижово-клубовому зчленуванні, що супроводжується вираженими болями, сосредотачиваемыми в області крижів;
  • артропатія - в даному випадку мова йде про несиметричного ураженні, що зачіпає великі види суглобів, що, в свою чергу, призводить до появи больових відчуттів з вимушеним обмеженням рухливості хворого;
  • шкірні висипання (зокрема, сюди відноситься гангренозна піодермія, вузлувата еритема);
  • поява виразкових утворень в ротовій порожнині;
  • падіння зору;
  • гепатити;
  • дерматити;
  • жовчнокам'яна хвороба, нирковокам'яна хвороба;
  • артрози, артрити;
  • запальні процеси в області слизових рота, очей і т.д.

Крім апендициту захворювання також важко відрізнити від виразкового коліту, туберкульозу кишечника, злоякісного типу лімфоми, інфекційного ентероколіту, які також супроводжуються симптоматикою аналогічного типу прояви.

Примітно, що близько 30% хворих з симптоматикою, властивої хвороби Крона, також стикаються з порушеннями області анального отвору. До них зокрема відносяться роздратування ануса і його набряклість, ректальні тріщини, у результаті чого сам акт дефекації може супроводжуватися болем у комплексі з виділенням слизу і крові.

Хвороба Крона у дітей передбачає також певні особливості, що характеризують її перебіг. Так, діти з цим захворюванням стрімко втрачають у вазі, у них відзначається втрата апетиту, причому нерідко - абсолютна. На тлі супутніх захворювання факторів відзначається і затримка в розвитку. В якості одного з визначальних симптомів хвороби Крона у дітей виступає підвищення до значних цифр температури, що також часто супроводжується болем у суглобах.

Хвороба Крона: ускладнення



Пізня діагностика захворювання, як і тривале його перебіг (і лікування, відповідно) може призвести до розвитку ряду ускладнень. Виділимо їх основні варіанти:

  • Непрохідність кишечника. Дане ускладнення є специфічним за типом ознакою, в особливості, якщо мова йде про поразку області тонкої кишки. У цьому випадку просвіт кишки піддається значного звуження, внаслідок чого порушується адекватний пасаж їжі. Як правило, абсолютної обструкції просвіту розглянутої області не відбувається, а тому не виключається можливість реалізації заходів вичікувальної консервативної терапії при призначенні в ній гормональних препаратів, спазмолітиків, антибактеріальних препаратів. Між тим, відсутність ефективності в лікуванні поряд з необхідною позитивною динамікою розвитку процесу призводить до того, що необхідна операція, при якій видаленню підлягає зазнала звуження частину кишки.
  • Перфорація до вільної черевної порожнини. Через актуального порушення герметичності в стінці кишки внаслідок глибинного виразкового ураження відбувається відходження в черевну порожнину вмісту, що відбувається в комплексі з запаленням у цій галузі (тобто з перитонітом). Подібне протягом процесу вимагає негайного оперативного втручання.
  • Інфільтрат з подальшим формуванням абсцесу в черевній порожнині. Дане ускладнення актуально на тлі попереднього його варіанти. Активація захисних функцій, властивих очеревині, призводить до своєрідного відмежування ділянки запалення, при якому утворюється інфільтрат (конгломерат на основі запалених тканин), який, у свою чергу, має абсцесом (тобто гнійним вмістом). Цього типу ускладнення вимагають реалізації в їх адресу медикаментозної терапії, у випадку відсутності ефективності в ній потрібно, знову ж таки, оперативне втручання.
  • Кровотечі. В даному випадку мова йде про кишкових кровотечах, які, правда, зустрічаються у випадку з даним захворюванням в якості ускладнення значно рідше (ніж у порівнянні з тим же виразковим колітом), однак виключати їх також не доводиться. Цей варіант вимагає призначення медикаментозної гемостатичної терапії, причому вона, як правило, досить ефективна у своїй реалізації.
  • Токсична дилатація. Це ускладнення має на увазі під собою виражене розширення, яке відзначатиметься в певній ділянці кишки. З'являється це ускладнення також рідко, при цьому розвиток його провокує терапія з використанням протидіарейний препаратів, а також колоноскопія та іригоскопія. Застосування в цій ситуації антибактеріальних препаратів та препаратів протизапальної дії забезпечує, поряд з тимчасовою зупинкою прийому їжі, можливість усунення актуального для хворого стану.
  • Анальні тріщини, парапроктит, свищі. Ці ускладнення нерідко супроводжують також і початок захворювання. Під ними мається на увазі поява виразок в області слизової анального каналу при переході до шкіри, що її оточує. Освіта норицевих ходів відбувається на тлі прориву гнійних утворень в області жирової околопрямокишечной клітковини. Корекція цього типу ускладнення полягає у проведенні операції, при якій проводиться висічення відповідної області, що також передбачає і необхідність у використанні медикаментозної терапії.

Діагностування



Діагностування захворювання у разі появи характерних для нього симптомів проводиться з використанням декількох основних досліджень, ставляться до них наступні:

  • Ендоскопія. Даний метод полягає у введенні безпосередньо в кишечник інструменту з оснащеної джерелом світла і відеокамерою гнучкою трубкою, яка застосовується для дослідження слизової в області товстої і прямої кишок.
  • Рентгеноскопія. Реалізація методик проводиться в комплексі з використанням контрастної речовини, на підставі чого є можливість виявлення ділянок звуження, гранульом і іншого типу новоутворень в області тонкого кишечника.
  • Біопсія слизової кишечника. Взяття тканини для подальшого проведення гістологічного дослідження проводиться за процедурою колоноскопії. Згодом в умовах лабораторії проводиться аналіз тих змін, які відбулися в слизовій.
  • Лабораторні дослідження. Сюди відносяться стандартний (загальний) аналіз крові, біохімічний аналіз крові, а також аналіз сечі і калу. Крім цього проводиться і імунологічний аналіз крові, в його розгорнутому варіанті.

Лікування хвороби Крона



Враховуючи той факт, що захворювання, як ми вже відзначали раніше, піддає відповідного ураження всю систему ШКТ, то лікування хвороби Крона переважним чином медикаментозне і комплексне. Що стосується хірургічного втручання, то воно застосовується виключно у разі перерахованих вище ускладнень, в результаті чого забезпечується відповідна корекція станів.

Саме по собі захворювання невиліковне, але, незважаючи на це, його лікування не просто не має з цієї причини виключатися, а навпаки, повинно мати постійний і послідовний характер, за рахунок чого може бути забезпечена підтримка стабільно нормального рівня якості життя хворого.

Слід також враховувати, що відсутність лікування цього захворювання визначає для нього вельми несприятливі прогнози, в результаті яких розвиваються серйозні ускладнення, вони ж, у свою чергу, можуть торкатися не тільки область кишечника в частині дискомфорту і неприємних проявів, але і в цілому представляти серйозну небезпеку для життя хворої людини.

При даному захворюванні в обов'язковому порядку призначається дієта, заснована на включенні в раціон висококалорійних продуктів зі значною кількістю в їх складі вітамінів і білка. Одночасно з цим вводяться деякі обмеження, що стосуються вживання в їжу рослинних грубоволокнистих продуктів і жирів, у результаті впливу яких відбувається роздратування кишечника.

В цілому харчування має бути збалансованим, тому як хвороба Крона не виключає авітамінозу та анемії в якості супутніх станів, що відбувається з причини поганого засвоєння їжі. Вживання алкоголю виключено, що в цілому спосіб життя повинен бути значно зменшений на користь критеріїв, що визначають його як здоровий.

Загострення хвороби Крона передбачає необхідність антибактеріальної терапії, тривалість прийому препаратів в ній може становити близько 6 тижнів. Ураження товстої кишки визначає найбільшу ефективність у лікуванні при використанні в ньому антибіотиків.

У разі появи симптоматики, що свідчить про можливу актуальності хвороби Крона, необхідно звернутися до гастроентеролога.

Якщо Ви вважаєте, що у вас Хвороба Крона і характерні для цього захворювання симптоми, то вам допоможе лікар гастроентеролог.

Також пропонуємо скористатися нашим сервісом діагностики захворювань онлайн, який на основі введених симптомів підбирає ймовірні захворювання.

Інші статті про Гастроентерологію: